Рослинний світ дуже мінливий, є рослини, що можуть рости у певних місцях впродовж декількох геологічних епох (релікти), а є ті, що постійно змінюють своє поширення залежно від кліматичних змін, самостійно або з допомогою людини. Найбільш уразливі – рослини, що займають невеликі території і потребують особливих умов існування. Вони часто не є гнучкими і при зміні умов середовища різко скорочують чисельність, інколи вони навіть зникають з певних територій. На противагу їм є рослини, що активно поширюються на нових територіях, вбудовуються у місцеві угруповання чи навіть витісняють корінний рослинний покрив (інвазивні види). Чужорідні рослини розселяються переважно на порушених ділянках, біля людського житла проте часто трапляються і у природних екосистемах. На території НПП і прилеглих луках ростуть 97 чужорідних видів, що походять з різних материків. З них 38 вважаються інвазивними, зокрема 10 включені до Чорного списку найбільш небезпечних інвазійних видів: клен ясенелистий, борщівник Сосоновського, череда листяна, злинка канадська, злинка однорічна (стенактис однорічний), розрив-трава дрібноквіткова, робінія псевдоакація, дуб червоний, елодея канадська, енотера дворічна. Менш небезпечними є 12 інвазійних видів сірого списку: щириця загнута, галінсога дрібноквіткова, жовтозілля канадське, симфотрихум вербовий, мильнянка лікарська, сизюринхій гірський, ситник тонкий, ясен пенсільванський, бузок звичайних, далекосхідна гречка японська, верба ламка. До тривожного списку потенційно небезпечних видів інвазійних рослин включені 6 видів: нетреба звичайна, айстра новобельгійська, далекосхідна гречка богемська, жарновець віниковий, сосна веймутова, більшість з них не проявляє сильних рис інвазійності.
Для лісових фітоценозів НПП «Гуцульщина» найбільшу небезпеку несуть робінія псевдоакація і дуб червоний. Обидва види були завезені для культивування і використовувалися переважно для запобігання ерозії на схилах та одержання високоякісної деревини. Проте ці рослини активно поширюються у лісових фітоценозах, витісняючи дуб скельний і дуб звичайного з їхніх природних місцезростань. У парку розробляється програма з переформування монокультур дуба червоного у природні угруповання з домінуванням дуба звичайного.
Найбільш небезпечними видами трав’янистих рослин для лісових фітоценозів НПП «Гуцульщина» є злинка однорічна і розрив-трава дрібноквіткова, оскільки вони активно вбудовуються у змінені людиною напівприродні та природні фітоценози. Активно поширюються вздовж лісових стежок та доріг, часто трапляються у рівнинній і низькогірній частині НПП, біля туристичних маршрутів, у середньогір’ї – зрідка. Вздовж автомобільних шляхів і по берегах річок поширюються енотера дворічна, розрив-трава залозиста
Прибережні фітоценози активно заполонює гібрид далекосхідної гречки сахалінської і японської, який активно розмножується вегетативним способом (кореневищами) і повністю витісняє природну рослинність на берегах річок. У стоячих водоймах активно поширюється елодея канадська, яка, при занесенні у водойму також повністю витісняє природну водну рослинність.
