Зсуви

Ще одним поширеним геоморфологічним процесом на досліджуваній території є: зсуви, які належать до гравітаційних процесів.

Зсув – зміщення гірських порід по схилу, при якому переважає сковзання по існуючій поверхні або такій, що формується.

В основному зсуви відбуваються на схилах крутістю 15–20°. Зсуви найчастіше виникають там, де ґрунт або гірські породи на схилі втрачають стійкість. Однією з головних умов виникнення зсувів є наявність надмірної кількості води. Часто вони виникають весною, або під час інтенсивних літніх дощів.

Основними чинниками виникнення, активізації та поширення зсувів є: 1) геоморфологічні умови – крутість схилів (понад 15–20°); 2) геологічні – поширення глинистих відкладів, перешарування водопроникних шарів з водотривкими пластами, залягання масивних міцних порід над пластичними, узгодженість падіння пластів із падінням схилу, наявність і характер тріщин на поверхні схилу; 3) гідрогеологічні – режим підземних вод та різка його зміна, їхній відтік у сторону падіння схилу, насиченість порід водою; 4) метеорологічні – режим та об’єм атмосферних опадів, надлишкове надходження води під час інтенсивних дощів, танення снігу; 5) антропогенні – штучне підрізання основи схилу під час прокладання доріг, трубопроводів, капітальних споруд, додаткове техногенне навантаження на схили, різка зміна лісистості території.

Зсуви поширені по всій території національного парку, часто приурочені до контактних структурно-тектонічних зон, межі Покутських Карпат та Передкарпаття і меж природних територіальних комплексів різних таксономічних рангів (місцевостей, стрій, урочищ). Зсувонебезпечними зонами переважно є крутосхилі ділянки з поширенням глинистих відкладів карпатського флішу. В основному це – круті або дуже круті пригребеневі схили, круті прируслові схили річкових долин та водозбірні лійки. Найпоширенішими є зсуви ковзання, де значні об’єми гірських порід, ґрунту та рослин сповзають вниз по схилу.

Так, великий зсув зафіксований  в нижній частині північно-східного схилу хребта Рижі в басейні р. Ставник, в середньогір’ї, у молодому буково-ялицево-смерековому лісі. Зсув сформувався на відкладах верхньострийської світи (тонко та середньоритмічний фліш), яка складена пісковиками, аргілітами, алевролітами, мергелями, вапняками. Крім ґрунту, зсувним матеріалом були також відклади делювію.

Окрім цього, зсуви були зафіксовані на хребті Брусний, Хоминський, Буковець-Ріцький та в долинах річок Рибниця, Пістинька.

Часто зсуви пошкоджують, руйнують житлові будівлі, дороги, мости та іншу інфраструктуру.

Зсув на хр. Рижі. 2020 рік
Зсув на хр. Буковець-Ріцький. 2020 рік
Зсув на хр. Рижі. 2020 рік