Гуцульські коні – це єдина місцева порода коней, яку розводять на території України. Цю породу виведено українцями Східних Карпат, яких називають гуцулами. Перші письмові згадки про породу були датовані 1603 р.
Дослідник Гуцульщини Станіслав Вінценз писав: Де гуцул, там і кінь… Не було б людини в горах, в чорних пущах і золотих великих полонинських шапках, якби не кінь…
Гуцули використовували цих універсальних коней для верхової їзди і як тяглових тварин. Коні цієї породи вирізняються великою витривалістю, спокійним норовом і обережністю – якостями, які є вкрай необхідними в горах. Гуцул і його кінь були нерозлучними все життя…
Сьогодні дана порода коней знаходиться під загрозою зникнення.
Багаторічна ініціатива парку щодо збереження, розведення та використання гуцульських коней у власному господарстві та кінному туризмі є актуальною і перспективною. Проектом організації території НПП «Гуцульщина» передбачено створення центру з розведення гуцульської породи коней та іпотерапії. На сьогодні в парку утримується 10 голів коней цієї породи, проводиться їх тренування, надаються послуги: уроки верхової їзди, катання верхи, оздоровча верхова їзда, катання в бричках. На даний час реалізовується проєкт: Створення центру гуцульського коня «Гуцулик», фінансований Франкфуртським зоологічним товариством. В найближчій перспективі даний центр має стати туристичним магнітом Косівщини.
