Зустріч Сонця на  Греготі

На Косівщині виявлені та досліджені (М. Кугутяк, Л. Держипільський) залишки низки давніх сонячних святилищ, своєрідних скельних археоастрономічних обсерваторій.

Це Лисина Космацька, Камінь Довбуша на м. Грегіт, Камінь Довбуша – Новаківського у Завоєлах (с. Космач), Камінь Довбуша на м. Гаршиці (с. Космач), Терношорська Лада (присілок Безулька, с. Яворів), м. Камінець ( с. Снідавка), скеля Каня (Пугач) на Каменистому хребті (між м. Косів та с. Місто), Лесівські та Татарівські каміння на Сокільському хребті.

На них збережені артефакти (штучно зроблені речі), чи підправлені, пристосовані природні утворення – алеї, проходи, щілини, ями між скелями, зооморфні чи антропоморфні фігури, за якими фіксували важливі астрономічні явища – схід/захід сонця у дні літнього і весняного та осіннього рівнодень та в інші дати.

Ці явища і дати у давнину урочисто святкувалися, від них залежав і їм був підпорядкований весь устрій життєдіяльності людей. На скелях збереглися солярні (сонячні) знаки, хрести, кола тощо – первинний лист. Використання скельних комплексів, чи окремих каменів для облаштування різних сакрально-ритуальних об’єктів властиве для так званої Мегалітичної Культури (із грецької мови – мега – великий, літос – камінь), одним із центрів якої безперечно є теперішня Гуцульщина, особливо Косівщина.

Про це свідчать чисельні (понад 25) залишків святилищ і місцеві назви (топоніми). На більшості сакральних комплексів є календарні (астрономічні та топонімічні) артефакти, що є підтвердженням особливого сонячного статусу місцевості. Космач, Косів означають сонячний, хата, домівка Сонця, там де спочиває Сонце, тодішнє головне божество, отже Центр Світу, Паломницький центр для тодішньої людності. Давні святилища є важливими об’єктами історико-культурної спадщини, передумовою розвитку, пропаганди низки різних видів туризму, традиційних та нових, оригінальних – археоастрономічного, археологічного, мегалітичного, сакрального, міфологічного, топонімічного тощо.

Працівники НПП «Гуцульщина» вже кілька років поспіль спостерігають захоплююче видовище – схід сонця у дні сонцестояння та рівнодень на різних святилищах.

Цьогоріч, напередодні літнього сонцестояння відбулася експедиція науковців Парку на найвищу вершину Косівщини м. Грегіт (1472 м), на якій у давнину було календарне святилище.

Вдосвіта 19 червня небо було майже безхмарним і нам пощастило спостерігали величну картину – схід сонця. Сонячний диск почав з’являтися близько 5 років. 16 хв.

Були протестовані (підтверджені), виявлені у 2024 р. календарні артефакти (трикутні тунелі), за якими фіксували важливі астрономічні явища – схід/захід сонця у дні літнього та зимового сонцестояння.

Новини

Рекреаційний благоустрій

В силу багатьох факторів як природніх так і антропогенних, інфраструктура призначена для туризму та відпочинку потребує постійної заміни та ремонту. Особливо це стосується ділянок, які відвідує велика кількість рекреантів. Так, було завершено ремонтні роботи на одному з найбільш відвідуваних маршрутів «До оглядового майданчика на г. Острий». Працівники парку завершили ремонт оглядового майданчика, відремонтували місце відпочинку […]

  • Рекреація та відпочинок

Презентацію найповнішого на сьогодні і першого в незалежній Україні видання творів Марка Черемшини “Райска Птиця”

У нашій Світлиці буйним квітом звучало слово Марка Черемшини, чудові розповіді-образки в яких кожен міг віднайти щось про себе і все це у виконанні чарівної і неповторної Іванни Стеф’юк. Дякуємо пані Іванні за чергові відвідини НПП Гуцульщина та Гуцульської світлиці, за імпрезу, яка захоплює з перших хвилин і яку не хочеться закінчувати. Було цікаво, затишно, […]

  • Рекреація та відпочинок

Пізнаємо Гуцульщину разом з НПП «Гуцульщина»

У науково-просвітницькому центрі Національний природний парк “Гуцульщина” побували учасники табору “Українці мандрують світом” БФ “Приятелі дітей”. Молодь дізналась про роботу національного парку, природу та біорізноманіття Косівщини в тематичних кімнатах центру, відчула самобутність Гуцульщини, відвідавши музейний простір Гуцульська Світлиця , а також познайомилась з нашими неповторними гуцуликами – в центрі гуцульського коня “Гуцулик”. Наше майбутнє в […]

  • Еколого-освітня діяльність