Археоастрономічна обсерваторія (V – III тис. до н.е)
Найвище та найбільше у Карпатах та Україні календарно-астрономічне святилище розташоване на південній вершині г. Лисина Космацька (1464 м н.р.м.) (с. Космач). Тут добре збереглися астрономічні артефакти – тунель, яма і плита з виїмками та поперечними карбами, за якими фіксували положення сходу/заходу сонця у дні літнього і зимового сонцестоянь, весняного і осіннього рівнодень відповідно. Ці дати, були основними річного землеробсько-скотарського циклу. Яма і тунель зроблені із великих плит, на них помітні сліди обробки.
Візирами точок сходу сонця у найважливіші календарні дати були вершини гір та промовисті топоніми в радіусі до 30 км. На сході по лінії літнього сонцестояння (сонцевороту), розташовані с. Акришора, г. Погарина, г. Кичера Лючанська (Дівич-гора), Воскресінська гора, м. Коломия, а по центру тунелю у західному напрямку видніється найвища вершина України г. Говерла (2061 м н.р.м.), яка була головним репером святилища, де фіксувався захід сонця у найкоротший день року. Захід сонця у літнє рівнодення фіксується дещо правіше гір Хомяк, Синяк, Добошанка. У зимове сонцестояння сонце сходить по лінії ями у напрямку г. Терношора і Терношорського святилища (с. Снідавка, Яворів). У рівнодення сонце сходить у напрямку с. Шешори (шеша - рівність) і заходить за г. Близниці (теж однаковість)
У різних частинах святилища наявні 12 чаш, лунок. Таких чаш 12. Число 12 відповідає 12-ти місяцям у році і 12-ти знакам небесного зодіаку. Вважають, що це елементи зоряного календаря. Подібні чашні камені виявлені на багатьох святилищах Косівщини та загалом Карпат і вони мали астрономічне, та ритуальне призначення.
