Терношорське мегалітичне святилище
Розташоване у двох рівнях на межі сіл Снідавки і Яворова (присілок Безулька, Косівський район). Верхнє святилище починається за 300 м нижче від вершини гори Терношори (999 м н.р.м.). На першому плані від гори є жеровний ступінчастий мегаліт, що нагадує трон, спрямований на захід. Тут здіймаються велетенські скелі (до 50 м висотою), різноманітної форми з отворами, переходами, тунелями, зорієнтованими за сторонами світу та календарними напрямками, петрогліфами, солярними знаками.
Найдоступнішою і найпопулярнішою є нижня частина – власне Лада. У підніжжі, на першому плані святилища, є велетенський кам’яний круг (прообраз сонця) діаметром 8 м., спрямований на південь. Центральною фігурою святилища є гігантська статуя (висотою 10 м, вагою 100 т). Тут же наявні інші артефакти властиві скельним святилищам: фалічний камінь, стопа, чашні камені, жертовна яма, печера, тунель, зооморфні камені у вигляді голови ящера, бика, собаки, орла тощо. Нижче статуї, на одному з каменів висічені стародавні сакральні знаки у вигляді ромба і рівчаків різної конфігурації. Західніше, за 60 метрів від мегалітів, на березі невеличкого потічка на величезній плиті є висічений хрест-сварга, давній символ сонця. Через г. Терношору, у підніжжі якої розташоване святилище проходить азимут (шора) зимового сонцестояння календарно-астрономічного святилища з центром на Лисині Космацькій. Це і відображено в назві Терношора – межу (шору, обмеження) до якої наближається схід сонця у день зимового сонцестояння.
У будові, розташуванні святилища та довколишніх топонімах зашифровані давні космогонічні уявлення наших пращурів, відображені в численних міфах, казках, повірях: Про Первозданні Води; Про самозародження Великої Богині (Праматері) із Безодні і творення нею всього сущого, Про народження нового сонця, перемогу світла над темрявою, Про Родове (Світове) Дерево тощо. Святилище пов’язане із найбільшими сакральними горами і об’єктами в регіоні
Центральне розташування та зв'язок із найважливішими сакральними об’єктами і найвищими горами регіону, засвідчують провідну роль Терношорського святилища у ті далекі часи. Святилище було створене як астрономічна обсерваторія, на честь Великої Матері, Великої Богині (Праматері, Лади, Мокоші, Живи, Баби, Інанни), в ознаменування Центру Творення, Центру Світу (для тодішньої спільноти), народження нового Сонця-Бога у день зимового сонцевороту. Велетенська антропоморфна фігура є архетипом зменшених у 100 разів статуеток, фігур жінки відомих із археологічних матеріалів Євразії
