Історія створення
Ідея створення Національного парку в Косівському районі зародилась в перші роки побудови незалежної України. Саме з ініціативи громадськості, стурбованої погіршенням стану довкілля, масовим вирубуванням лісів та необхідністю збереження етнокультурної спадщини, а також завдяки наполегливості відомих науковців, депутатів рад різних рівнів було порушено питання про створення на Косівщині природоохоронного об’єкту. Поштовх природоохоронній діяльності надала перша Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми Гуцульщини», що проходила в рамках Міжнародного гуцульського фестивалю (м. Косів, 1993 р.). Одним із пунктів ухвали конференції було клопотання перед Президентом України та Кабінетом Міністрів щодо створення на Косівщині національного природного парку.
Івано-Франківська облдержадміністрація, ідучи на зустріч запитам громадськості¸ видала розпорядження про створення на території Косівського району регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» площею 50 тис га (1997 рік). У РЛП «Гуцульщина» увійшло понад 30 природно-заповідних об’єктів різних категорій (заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи тощо). Однак, через відсутність фінансування, його робота не була налагоджена. Згодом, 25 червня 1998 р. Косівська районна рада, а 28 грудня 1999 р. 11 сесія Івано-Франківської обласної ради третього скликання прийняли рішення про створення на базі регіонального ландшафтного парку «Гуцульщина» однойменного національного природного парку. Законодавчо створення Парку ствердив Указ Президента України №456 від 14.05.2002 р. «Про створення Національного природного парку «Гуцульщина», в якому зазначено основі засади організації та функціонування.
Функціональне зонування
Національний природний парк «Гуцульщина» створений 14 травня 2002 року (Указ Президента України № 456/2002) загальною площею 32271 гектар, в тому числі 7606 га надані йому у постійне користування. На решті - 24665 га користувачами залишилися Кутський держлісгосп, нині ДП «Кутське лісове господарство» та Косівське РП «Райагроліс». 98,7 % території парку займають землі лісового фонду. Територія парку межує із 40 населеними пунктами Косівського району. Протяжність НПП «Гуцульщина» з північного заходу на південний схід близько 30 км, а з півночі на південь – 20 км.
На площі наданій парку у постійне користування створено три природоохоронні науково-дослідні відділення (ПНДВ) – Косівське, Шешорське та Старокутське, на невилученій території функціонує 5 лісництв ДП «Кутське лісове господарство» та 4 лісництва Косівського РП «Райагроліс».
В процесі виготовлення «Проекту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів Національного природного парку «Гуцульщина» була уточнена площа надана у постійне користування. У межах розробленого Проекту організації території НПП «Гуцульщина» передбачається реалізація важливих завдань природоохоронно-відтворювального і рекреаційно-освітнього плану у найближчій та довгостроковій перспективі.
Характерною особливістю НПП «Гуцульщина» є мозаїчність і високий ступінь заселеності суміжних територій, що необхідно було врахувати при його функціональному зонуванні. Проведені дослідження науковців також показали, що в складі всієї території Парку є як і цінні природні комплекси, що потребують встановлення заповідного режиму, так і порушені природні комплекси та масиви лісових культур, де доцільно вести екологічно необтяжливе традиційне лісове господарство і рекреаційну діяльність.
З метою забезпечення охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об’єктів Національного природного парку «Гуцульщина», його територія згідно зі статтею 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» поділяється на такі фукнціональні зони:
- заповідна зона - забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів та явищ і створює загрозу шкідливого впливу на її природні комплекси та об’єкти (загалом 2480,3 га (7,7%), на вилученій -1812,6 га (23,9%);
- зона регульованої рекреації - створена для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних факторів на екосистеми заповідної зони, а також регулювання рекреаційної діяльності. В її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; у цій зоні дозволяється розробка і облаштування туристських маршрутів та екологічних стежок (загалом 13295,1 га (41,2%), на вилученій – 3704,7 га (48,9%);
- зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку (загалом 129,8 га (0,4%), на вилученій – 106,1 га (1,4%);
- господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань (загалом 16342,8 га (50,7%, на вилученій 1945,5 га (25,9%);
Статус: Територія Смарагдової мережі Європи
