Комплексна еколого-освітня стежка “Чотири дороги”

• Складність

  середнього рівня складності

• Протяжність

  18 км (усіх стежок)

• Тривалість

  варіюється в залежності від проходження одного чи декількох маршрутів

• Про маршрут

  

  Комплексна еколого-освітня стежка «Чотири дороги» включає стежки Косівського та Шешорського ПНДВ НПП «Гуцульщина»: «Попід Каменистий», «На Клифу», «На Зіняків верх» та «До Шешорських гуків». Стежка бере початок у Косові від Банського мосту через Рибницю. При цьому, на вибір туриста, можна рухатися маршрутом «На Зіняків верх» чи «Попід Каменистий» і дістатися Маєтку Святого Миколая в с. Пістинь. Від зупинки «Три дороги», що на екостежці «Попід Каменистий», або ж від Маєтку можна піднятися на гору Клифа. Також до цієї вершини можна дістатися від найстарішої церкви Гуцульщини – Успіння пресвятої Богородиці, що в с. Пістинь. Ще один гілка екостежки «До Шешорських гуків» також слідує від церкви і до водоспадів на р. Пістинька, що в с. Шешори. Як видно, всі стежки між собою логістично пов’язані.

  Маршрут включає найбільші туристсько-рекреаційні центри Косівщини, зокрема, м. Косів, Маєток Святого Миколая НПП «Гуцульщина», Шешорські гуки, де зосереджена найбільша кількість відвідувачів. Пересічний турист може без проблем дістатися з одного із цих пунктів в інший пішки, милуючись природою, відвідуючи гірські вершини, джерела тощо.

• Цікаві об’єкти маршруту: Церква Успіння Пресвятої Богородиці

  

  Найстаріша церква Гуцульщини, зведена ще у 1600 році – є пам’ятником дерев’яної архітектури рідкісної краси. Це один із небагатьох п’ятизрубних храмів Гуцульщини, що має в основі план хреста з незначним скороченням бічних рамен та видовженим бабинцем. Характерною особливістю є похилий шатровий дах з невисоким восьмириком, який ледь видно між дахами прирубів. Важко знайти ще якийсь інший храм у горах, щоб так злився з природою, оскільки розташований між двох величезних крутих стрімких ущелин на столоподібній горі Писаревій. Церква овіяна цікавими історіями та легендами.

• Іванова криничка

  

  Від церкви Успіння Пресвятої Богородиці, стежкою вгору, бере початок Хресна дорога, відтворюючи шлях Ісуса Христа на Голгофу. Закінчується вона неподалік цілющого джерела, де збудована у вигляді каплички Іванова криниця. Цілюще джерело знаходиться на скалистій горі Каменець в урочищі Повзало. Ця вода є помічною від багатьох недуг, а особливо від захворювань очей. Від криниці стежка пролягає до гори Клифа мальовничими природними ландшафтами, багатими на різноманітні види флори і фауни.

• Гора Клифа

  

  Висота гори 620 м н.р.м. З неї відкриваються мальовничі краєвиди села Пістинь і навколишніх сіл. За історичними даними назва «Клифа» означає «жертовна гора», що дає знати про настання важливих подій чи небезпеки. Пістинська Клифа розташована на календарному святилищі. У святкові дні – рівнодення та інші «сонячні свята», для населення передавались важливі відомості з вершини гори, за допомогою трембіт, розпалених вогнищ, дзеркал тощо. На вершині гори досить добре проглядається чітко окреслений майданчик, діаметром 8 м. Це було сигнальне і жертовне місце. Тепер гора вкрита буковими насадженнями, а у ті далекі часи на горі не було жодного дерева, тому вона добре проглядалась звідусіль.

• Зіняків верх

  

  Гору ще називають Стіжки або Сопка, 650 метрів над рівнем моря, розмежовує Косів з селами Город, Шешори і Пістинь. Із Зінякового верху найкраще відкривається неповторна панорама міста Косова, навколишніх Покутських і Буковинських гір та Покутських густозаселених долин. Більша частина гори вкрита лісом з місцевими корінними породами дерев – буком та подекуди смерекою і ялицею, а на більш освітлених вітровальних місцинах – явором, який через цінну породу і масове вирубування став в інших місцях уже рідкісним. Гора оповита легендами, за однією з яких і виводиться назва – Зіняків верх. Зокрема, у легенді йдеться мова про косівського файного чоловіка Зіняка, який був дуже побожний і взявся виганяти щезника (злого духа), що сидів під скеленю на горі. Вдячні люди назвали гору, з якої Зіняк вигнав щезника, Зіняковим верхом, Зіняково.

• Сірководневе джерело

  

  Зійшовши із вершини Зінякового прямуємо до сірководневого джерела під горою. За легендою, із свяченої води, яку Зіняк виливав на скелю, щоб прогнати злого духа, тоненьким струменем задзюрчало джерельце. Але через те, що Зіняк забув заклясти: «Аби й духу твого тут не було!», то злого духу трохи лишилося у воді, і виходить він весь час на світ Божий сірководневим газом, який уже не шкодить людям, а тільки допомагає зцілюватися і набиратися богатирської сили. А сірководневе джерело, вода якого має і смак, і запах, що віддає сіркою, дотепер вірно служить людям. Знаходиться воно на висоті близько 550 метрів над рівнем моря, в досить похмурій глибокій ущелині, в яку ніколи не заглядає сонячне проміння. Дебет води джерела сягає 11 літрів на годину. Вода має велику лікувальну цінність. Територія ділянки площею 5 гектарів, де знаходиться сірко- водневе джерело, є цінним природним утворенням.

• Маєток Святого Миколая

  

  Еколого-просвітницький центр «Маєток Святого Миколая» є однією з головних туристичних візитівок НПП «Гуцульщина» та Косівщини. У Маєтку діє: кімната-музей новорічно-різдвяної іграшки, де представлені стародавні та сучасні ялинкові прикраси та дитячі іграшки; кімната-музей природи, експозиція якої (опудала, муляжі, колекція комах, насіння, порід дерев, мінералів, гербарні зразки, стенди, світлини) подає загальну характеристику рослинного і тваринного світу парку; майстер-клас дитячої іграшки, де діти вчаться виготовляти різні іграшки та ялинкові прикраси; покої та робочий кабінет Святого Миколая, а також Пошта Чудотворця. Територія комплексу облаштована дитячим ігровим, спортивним майданчиком, місцями для короткотривалого відпочинку.

• Шешорські гуки

  

  Шешорські гуки – каскад водоспадів на річці Пістинька в межах села Шешори, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. В межах села річка перетинає потужну скельну товщу, утворюючи каскад водоспадів. Серед Шешорських водоспадів найгучнішими є Великий Гук та Малий Гук. Нижче Гуків на річці утворилося плесо, яке місцеві мешканці називають «Синіплясо». Особливо мальовничими Сріблясті водоспади бувають узимку в морозну пору – тоді потоки води обмерзають крижаними «наростами» чудернацьких форм. Пістинька вище водоспадів мілководна та з численними перекатами, тому влітку в жарку погоду вода в ній добре прогрівається. Нижче кожного уступу річка утворює доволі глибокі й великі заглибини, свого роду «басейни», в яких можна пірнати і плавати. Завдяки цьому береги Сріблястих водоспадів стають людним місце відпочинку.