Важливим завданням функціонування національних природних парків є відтворення природних комплексів, зокрема рідкісних видів рослин, тварин та грибів. Національний природний парк «Гуцульщина» розпочав цю нелегку та довготривалу справу ще на початку своєї діяльності. На той час було розроблено програму з ренатуризації тису ягідного та впроваджено її в дію. За результатами програми створено чимало ренатуризаційних ділянок на території парку, а також під наметові лісові культури тиса ягідного. Наступним етапом стало відтворення рідкісних видів грибів, таких як: герицій кораловидний, трутовик зонтичний, спарасис та квіткохвісник Арчера. Останній вид уже виключено із списків Червоної книги. Пізніше розпочалися роботи з відтворення сосни кедрової європейської шляхом збору насіння та висадки сіянців на скельних розсипах. Усі зазначені роботи здійснювалися з тими видами рослин та грибів, які більш-менш прогнозовані у своєму онтогенезі. Дещо складніше було працювати з відтворенням видів тваринного світу, адже вони потребують значних зусиль у створенні сприятливих умов відтворення та прогнозуванні поведінки виду.

З 2019 року в НПП "Гуцульщина" розпочалися роботи з відтворення сови довгохвостої Strix Uralensis, відповідно до затвердженої науково-дослідної теми. Початок реалізації цієї теми, а особливо її практичної сторони, проводився під керівництвом орнітолога, к.б.н. Юрія Кузьменко, наукового співробітника Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Спочатку, на попередньо відібраних ділянках, було встановлено 10 штучних гніздів.

Протягом 4 років здійснювалися спостереження та в деяких гніздівлях відзначали позитивний результат. Загалом, було зафіксовано 5 випадків гніздування сови довгохвостої, проте, лише два були успішні (тут спостерігалося 4 пташенят). Крім сови довгохвостох, ці совівні залюбки займали для свого гніздування пари сови сірої Strix aluco. Загалом було зафіксовано 7 випадків гніздування, з яких 3 - успішні із загальною кількістю 13 пташенят.

У січні 2025 року науковці парку, за допомогою працівників господарського відділу, встановили ще 10 совівень у перспективних, для відтворення сови довгохвостої, ділянках лісу. Були враховані недоліки попереднього експерименту, а саме, замалий розмір совівні. Наразі встановлено дещо ширші штучні гніздівлі. Усі роботи були виконані перед початком токування сов, а тому є надія, що в цьому році можна буде спостерігати позитивний результат.

Олег Погрібний, к.с.-г.н., начальник науково-дослідного відділу НПП «Гуцульщина»

Для учасників шкільного ПНДВ Шешорської гімназії ім. в. Чорновола було проведено екозаняття «Вічнозелені дерева Косівщини».

Під час нашої  зустрічі ми  обговорювали:

• поширення природних угрупувань хвойних лісів;
• вчилися розрізняти основні види хвойних дерев, досліджували їхні особливості та значення для Карпат;
• познайомилися з червонокнижними представниками вічнозелених дерев

Разом ми можемо зберегти унікальні ліси Карпат!

Напередодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь для здобувачів освіти 6-А класу Косівського ліцею №2 ім. М. Павлика було проведено екологічних захід "Водно - болотні угіддя: природні супергерої».

Тема 2025 року – «Захист водно-болотних угідь для нашого спільного майбутнього».

Під час зустрічі обговорили важливість водно-болотних угідь як середовища існування водоплавних птахів та їхню роль у підтримці екологічної рівноваги. Говорили про необхідність збереження та раціонального використання таких угідь на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях як невід’ємну частину збалансованого розвитку світу.

Відвідали річку Рибниця, де спостерігали за птахами у їхньому природному середовищі. Під час прогулянки діти поділилися своїми спостереженнями, розповідаючи, що щодня бачать крижнів на ставках поблизу своїх домівок.

Спільними зусиллями ми вкотре нагадали собі, що майбутнє природи залежить від нашої відповідальності та турботи!

Косівський ліцей №2 імені Михайла Павлика

До відзначення Всесвітнього дня екологічної освіти, в музейно-креативному просторі «Гуцульська світлиця», для чарівного жіноцтва, був проведений майстерклас з пов’язування хустки.

Майстерклас проводила пані Ганна Фартушинська - викладачка ткацтва Косівського фахового коледжу.

Ганна Юріївна зазначила, що хустка для українок - це не просто головний убір, це річ символічна, знакова і є нашою культурною спадщиною. Ці слова дуже вдало підтвердила презентація стародавніх світлин кінця ХІХ початку ХХ століття.

Хустка об’єднувала жіночі покоління та передавалася як родинна цінність від матері до доньки. Була оберегом жінки з давніх давен, оберегом її сім’ї, родини, роду. А також, хустка була маркером соціального стану жінки, адже, свідчила про рівень достатку в родині. Заможні зазвичай купували дорогі шовкові та вовняні хустки. Про коштовність хустки свідчив і той факт, що за Польської влади на Західній Україні і Гуцульщині, зокрема, чоловік повинен був працювати півмісяця, щоб купити своїй дружині хустку.

Поширена думка, що хустки носили лише заміжні жінки. Проте, це не так. Хустки носили і дівчата.

Хустку носили жінки в усіх регіонах нинішньої України, але мали свої «місцеві» способи пов’язування. Власне і пов’язували на майтеркласі хустки пані та панянки способом, як це робили в Центральній Україні, і способами місцевими: по-вербівськи, по-соколівськи,по-яворівськи, по-бабинськи, по-верховинськи з гушками і ,звичайно, по-молодицьки.

А ще пані Ганна розповіла, що хустці передувала перемітка (жіночий головний убір довжиною від 3 до 7 м) і вчила її пов’язувати.

Сьогодні яскраві, мальовничі хустки завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. А, отже, українське вкотре стає світовим трендом!

Щиро дякуємо Анічка Фартушинська за чудовий майстерклас, збереження та поширення культурної спадщини, мотивацію любити і шанувати рідне!

Поспілкувалися про зимуючих птахів Косівщини та виготовили фруктові годівнички із учасниками шкільного ПНДВ  Вербовецької гімназії та  здобувачами освіти 1А класу Косівського ліцею ім. І. Пелипейка.

Науково-просвітницький центр НПП "Гуцульщина" відвідали ветерани та члени сімей загиблих воїнів з Кіровоградщини, які оздоровлюються на Косівщині.

Зустріч відбулася в межах реалізації проєкту Івано-Франківського обласного об'єднання "Просвіта" за підтримки німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ).

Ознайомилися із кімнатами-музеями та Гуцульською світлицею.

Багато позитивних емоцій відвідувачі отримали від знайомства з Центром гуцульського коня «Гуцулик», а катання на конях та бричкою подарували незабутні враження поважним гостям.

Цими днями, при проведенні рейдів з недопущення проявів браконьєрства на території парку, працівники служби державної охорони НПП «Гуцульщина» зустріли молоду особину ведмедя бурого.

Щоб мінімізувати ризики слід памʼятати основні правила поведінки у разі зустрічі з ведмедем:

Уникайте густих чагарників і місць зі свіжими слідами ведмедя або його екскрементами.

Зберігайте спокій.

Не панікуйте, не кричіть і не робіть різких рухів. Це може бути сприйнято як загроза.

Повільно відходьте назад.

Не повертайтеся спиною до ведмедя і не тікайте. Ведмідь може сприйняти це як сигнал до переслідування.