Мідянка звичайна – один із неотруйних видів змій з широким ареалом. Плазун мешкає в різних наземних лісових, гірськолісових, лісостепових, степових біотопах і серед антропогенного ландшафту та поширений по всій території України. Люди нерідко плутають цього плазуна із гадюкою звичайною та вбивають. Тому чисельність цього виду незначна і його внесено до Червоної книги України зі статусом «вразливий».

Від гадюки звичайної вид чітко відрізняється відсутністю характерного зигзагопідбного темного малюнку, що проходить від голови до хвоста. Верхня сторона тіла здебільшого бурих відтінків. Рідше зустрічаються тварини сірого кольору. Вздовж спини проходять 4 штрихоподібні  темніші смуги з дрібними темно-бурими плямками. На голові та шиї характерний темний візерунок. Вид безпечний для людини, живиться мишоподібними ссавцями, ящірками, інколи пташенятами наземних пташок та крупними комахами.

В рамках реалізації угоди про співпрацю між Надлісництвом Августов та Національним природним парком «Гуцульщина» щодо реалізації проєкту «Puszcza Augustowska i bartnictwo szansą na uratowanie ostatniej ostoi rodzimej pszczoły augustowskiej. LP- lasy pszczołom pszczoły lasom» українська делегація – заступник директора з наукової роботи Марія Пасайлюк, старший науковий співробітник Віктор Гавриленко, провідний інженер з охорони тваринного світу Василь Пецюк та провідний інженер відділу ГТЗ та ТО Сергій Пасайлюк з 20 по 27 липня з робочим візитом відвідали Республіку Польща.

Сторони обговорили деталі спільної проектної заявки по збереженню представників родини Справжніх бджіл на програму INTERREG NEXT Poland-Ukraine та можливості співпраці за іншими програмами та з іншими країнами, зокрема із учасниками литовської делегації, які теж брали участь у заходах. З метою ознайомлення колег із особливостями роботи Національного природного парку «Гуцульщина», грантову, природоохоронну, наукову, екоосвітню, рекреаційну активність та потенціал установи Марія Пасайлюк, продемонструвала презентацію про парк, а вся команда долучилася до обговорення деталей співпраці.

Працівники парку ознайомилися також із реалізованими Надлісництвом Августов проєктами по збереженню бджоли августовської та зубра європейського і взяли участь у конкурсі з виготовлення бортьових колод, де зайняли почесне друге місце. Також учасники заходу відвідали Вігерський народний парк та Надлісництво Глибокий Брод, де ознайомилися із результатами проєктів по відтворенню глушця, проекту із створення інтерактивного екоцентру та етнографічного музею.

Отриманий досвід стане в нагоді при написанні та реалізації міжнародних проектів, залученні коштів міжнародних фондів для природоохоронних ініціатив в НПП «Гуцульщина».

Національний природний парк «Гуцульщина» став переможцем грантового
конкурсу від Українського культурного фонду. Фондом підтримано проєкт з
оновлення експозиції музею «Гуцульська світлиця», що у Науково-просвітницькому
центрі Парку.
Проєкт реалізовуватиметься у співпраці із Косівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв та Косівською міською радою.
Наявний музей «Гуцульська світлиця», що у Науково-просвітницькому центрі Парку, зазнає позитивних змін та трансформацій.

З чого все починалося…
У структурі НПП «Гуцульщина» функціонує Нaуково-просвітницький цeнтр, відомий серед відвідувачів Косівщини своїми кімнатами-музеями, колоритною альтанкою у формі глечика, місцем де розводять коней гуцульської породи.
Зокрема, про природні особливості регіону можна дізнатися відвідавши кімнати-музеї: гeології, мікології, дeндрології, eнтомології, зоології, фітотeрaпії, лікaрських рослин, гербарну кімнaту та лабораторію екологічного моніторингу, а побут, традиції і звичаї гуцулів відображені в музеї «Гуцульська світлиця».
Чимало зусиль прикладається фахівцями Парку для оновлення експозицій природничих кімнат-музеїв: щороку вони змінюються, доповнюються новими видами тощо.
Музей «Гуцульська світлиця» теж створювався працівниками парку методом оформлення в експозицію всіх принесених старовинних речей та короткої інформації про них. Однак, наявність невпорядкованої хаотичної експозиції, застаріле експозиційне обладнання; офісний стиль кімнат де розміщений музей; застарілий фото-ілюстративний матеріал; відсутність інтерактивних та мультимедійних компонентів, а також, відсутність в штаті Парку фахівців, які б могли оновлювати експозицію музею, робити її більш інформативною та інтерактивною, сприяли тому, що музей «Гуцульська світлиця» був не дуже цікавим і, відповідно, найменш відвідуваним об’єктом серед усіх представлених у Науково-просвітницькому центрі. Зрозуміло, що такий стан речей обмежував можливості презентації унікального культурного та туристичного продукту.
Ситуацію потрібно було змінювати кардинально і з цією проблемою ми звернулися до фахівців своєї справи, митців Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, котрі з радістю погодилися на співпрацю щодо оновлення музею задля гідної презентації культурної спадщини Гуцульщини. Спільно була напрацьована нова концепція та зроблена візуалізація музейного простору. І розпочався не легкий шлях написання проєкту, подання його на різні грантові конкурси.
Нашій радості не було меж, коли ми дізналися, що пройшли технічний та експертний відбір в конкурсі проєктів від Українського культурного фонду, зайнявши 4 позицію в рейтингу серед понад ста учасників. Ще близько двох місяців тривали переговорні процедури і після їх успішного завершення (30 червня) нами підписано грантову угоду з Українським культурним фондом про реалізацію проєкту «Гуцульська світлиця – сучасна інтерпретація культурної спадщини».
Що ж нового та цікавого планується створити у музеї «Гуцульська світлиця»? Насамперед потрібно зазначати, що ми плануємо створити не просто музей, а радше, музейно-креативний простір де відвідувачі матимуть змогу оглянути експозицію, взяти участь у різноманітних майстер-класах, зокрема, навчитися ткати на верстаті, прясти, вишивати, малювати писанку, різьбити по дереву, виготовляти різдвяного павука та ін. Для проведення майстер-класів будуть залучатися викладачі Косівського інституту та місцеві майстри. Також у музеї, за допомогою мультимедійних засобів, презентуватимуться цікаві сюжети про побут, звичаї,
традиції гуцулів. На базі музею можна буде проводити різноманітні культурно-мистецькі заходи. Особливо цікавим буде музей для дітей та молоді, оскільки їх світобачення формується безпосередньо через дотик, участь у створенні чогось. Сюди вони зможуть прийти, щоб розвиватися, спілкуватися, проводити час весело і з користю.
Музей «Гуцульська світлиця» планується облаштувати у двох кімнатах. У першій (меншій за розміром) буде розміщено ткацький верстат, скриня, цікаві сучасні ткані гобелени та ін. У великій кімнаті презентуватимуться речі ужиткового мистецтва у шафах вітринах, буде представлена гуцульська кераміка (посуд та кахельна піч), а у скринях (куфрах) – гуцульський стрій (одяг). Для проведення майстер-класів посеред музейної кімнати буде розміщено великий стіл. По периметру кімнати будуть встановлені оригінальні різьблені лавки. Для презентацій та демонстрації відеоматеріалів на стіні буде розташований великий LCD монітор.
Стіни та стеля будуть оформлені дерев’яними панелями, вікна закриватимуть ткані штори. Цікавим експонатом стане кахельна піч-імітація (у вигляді п’єцу). Окрім того, деякі експонати планується «оживити» за допомогою технології доповненої реальності. Доповнена реальність – це середовище із доповненням фізичного світу цифровими даними у режимі реального часу за допомогою комп’ютерних пристроїв: планшета чи смартфона. Доповненою реальністю будуть охоплені експозиції: ткацький верстат, прялка, косівська кераміка, чоловічий та жіночий гуцульський стрій. Кожен із зазначених експонатів матиме спеціальний стікер на який наводитиметься камера смартфона чи планшета і на екрані він відображатиметься у
3D вимірі. Ми переконані, що «оживлення» музейних експонатів за допомогою доповненої реальності – це величезний крок на шляху до залучення нової аудиторії. Особливо молодих людей, які ні на хвилину не бажають розлучатися зі смартфоном. Отже, маємо гарні плани, просимо Бога, щоб все задумане було зроблено і дякуємо Збройним Силам України за можливість працювати та втілювати у життя нові проєкти!

Юрій Стефурак, директор НПП "Гуцульщина"

Гуцульські коні – це єдина місцева порода коней, яку розводять на території України. Цю породу виведено українцями Східних Карпат, яких називають гуцулами. Перші письмові згадки про породу були датовані 1603 р.

Дослідник Гуцульщини Станіслав Вінценз писав: Де гуцул, там і кінь… Не було б людини в горах, в чорних пущах і золотих великих полонинських шапках, якби не кінь…

Гуцули використовували цих універсальних коней для верхової їзди і як тяглових тварин. Коні цієї породи вирізняються великою витривалістю, спокійним норовом і обережністю – якостями, які є вкрай необхідними в горах. Гуцул і його кінь були нерозлучними все життя…

Сьогодні дана порода коней знаходиться під загрозою зникнення.

Багаторічна ініціатива парку щодо збереження, розведення та використання гуцульських коней у власному господарстві та кінному туризмі є актуальною і перспективною. Проектом організації території НПП «Гуцульщина» передбачено створення центру з розведення гуцульської породи коней та іпотерапії. На сьогодні в парку утримується 10 голів коней цієї породи, проводиться їх тренування, надаються послуги: уроки верхової їзди, катання верхи, оздоровча верхова їзда, катання в бричках. На даний час реалізовується проєкт: Створення центру гуцульського коня «Гуцулик», фінансований Франкфуртським зоологічним товариством. В найближчій перспективі даний центр має стати туристичним магнітом Косівщини.